У магістерській роботі здійснюється комплексний аналіз релігійних елементів у ранній ліриці Павла Тичини в контексті української літератури початку ХХ століття. Узагальнено та систематизовано наявну інформацію про творчу діяльність українських символістів, яка була спрямована на висвітлення деяких релігійних елементів. Особливості розвитку вітаїзму як основи тичинівського кларнетизму, що ліг в основу релігійних елементів у творчості поета. Зіставляється лірика поетів-символістів на тематичному рівні релігійної антропології, розкриваються особливості символістського релігійного моделювання дійсності. Проаналізовано релігійні сюжети, образи, мотиви в ліриці українських символістів, зокрема Павла Тичини Ключові слова : символізм, кларнетизм, вітаїзм, релігійний антропологізм, ліричний суб'єкт, естетичний дискурс, символ, архетип, сюжет, мотив, образ