У дисертації здійснюється типологічний аналіз архітектонічних особливостей поетичних творів Валерія Брюсова й Миколи Вороного. Узагальнено та систематизовано інформацію про версифікації російського і українського поетів-символістів. Зіставляється поезія В. Брюсова та М. Вороного в аспекті архітектоніки поетичного тексту. Докладно проаналізовано метричні й строфічні особливості їхньої спадщини. Розглядаються особливості архітектоніки поетичних творів і специфіка взаємодії форми й ідейного змісту в творчості В. Брюсова та М. Вороного. Найвагомішу частину метричного репертуару В. Брюсова і М. Вороного складають класичні рівностопники монометричних композицій. Поліметрія в доробку обох поетів займає переважно периферійне місце, залишаючись сферою експериментів, більш характерною для раннього періоду творчості митців. У цілому ж, з точки зору метричної композиції текстів вірш В. Брюсова та М. Вороного репрезентує переважно монометрію, в рамках якої формальні пошуки були дійсно широкими, успішними і художньо витонченими. Поезія В. Брюсова та М. Вороного є переважно строфічною і характеризується великим архітектонічним різноманіттям форм. Лише близько 7% складають долю графічно не поділених на строфи текстів у обох митців. У повній відповідності до загальної тенденції астрофічний вірш тяжіє до ліро-епічних форм поезії. Беручи до уваги те, що поети-символісти надавали особливої ваги питанням архітектоніки вірша, природнім виглядає інтерес митців до строф, канонізованих поезією Середніх віків та доби Відродження. Пошуки поетів у царині твердих архітектонічних форм були спрямовані на розширення художніх можливостей канонізованих форм і розкриття нових тем. Архітектонічні особливості ліричних творів В. Брюсова і М. Вороного являють собою тісне сплетіння традиції та новаторства. Тяжіння лідерів російського й українського символізму до версифікаційних пошуків стає основою поетичного мислення сучасних і наступних поколінь. Ключові слова: архітектоніка, символізм, символ, метр, розмір, строфа, тверда архітектонічна форма.