Статтю присвячено огляду процесів, що відбулися в українській драматургії останньої третини ХХ - початку ХХІ століть і суттєво вплинули на її родо-видову специфіку, жанрову палітру, концепцію героя та продуктивні картини світу. Йдеться про пришвидшений поступ драматургічного мислення при подоланні соцреалістичної стилістики на шляху до версії українського постмодернізму, живленого бароковими та модерністськими впливами.