У статті досліджується інтертекстуальність як гра з "чужим словом" в авангардистському романі. Інтертекстуальна структура творів проявляється у різних формах: пародіювання, ремінісценція. Включення одного тексту в інший є виявом свободи автора-творця (гра автора) для іронізування, шаржування, маскування. Інтертекстуальність у романах Гео Шкурупія, Майка Йогансена, Юрія Яновського, Юліана Шпола та інших визначає специфіку гри.