На підставі спостереження корелятивності бінарного принципу в антропологічній та художньо-естетичній сферах автор встановлює визначальні закономірності онтології художнього тексту. Їх моделювання крізь призму домінанти здійснюється у загальному просторі творчого процесу, з урахуванням синергетичних законів та застосуванням музичних та живописних аналогій. Завдяки цьому динаміка креативної взаємодії уявнюється як складна система ритмічної самоорганізації художнього простору.