У статті розглядається гра з читачем як один із принципів побудови наративу художнього тексту. На основі здійсненого компаративного аналізу творів О.Генрі та О.Слісаренка простежуються особливості образної проекції читача у текстах письменників та значення гри в організації наративного дискурсу.