У дисертації вперше в лінгвістичній історіографії розкрито проблему мовних союзів як ареального об'єднання генетично неспоріднених або неблизькоспоріднених мов, що контактують між собою. Проаналізовано становлення ареальної лінгвістики як самостійної лінгвістичної дисципліни та розвиток теорії мовних союзів у студіях лігвістів ХІХ ст.- початку ХХІ ст. Особливу увагу приділено дослідженням І. О. Бодуена де Куртене, М. С. Трубецького, Р. О. Якобсона, Г. А. Климова та А. В. Десницької. Розглянуто питання теоретико-методологічної бази ареальної лінгвістики та визначено її основні терміни (лінгвістична географія, контактування мов, змішування мов, інтерференція). Висвітлено процес формування багаторівневих мовних союзів: Балканського, Кавказького, Волго-Камського та Центральноазіатського. Розглянуто теорію однорівневих мовних союзів Р. О. Якобсона та виділені ним Євразійський та політонічні мовні союзи.