Вивчення сельових потоків в гірських районах України, де вони завдають істотних втрат народному господарству, практично розпочалися з 1955p., коли ініціативна група вчених (Б.Гольдін, Б.Іванов, A.Оліферов) провела їх дослідження в півд.-сх. Криму. В 1957р. проведена перша Українська нарада із вивчення сельових потоків та визначення заходів боротьби з ними (Сімферополь, Інститут Мінеральних Ресурсів АН УРСР). Експедиційні дослідження сельових потоків розгорнули ІМР (кер. А. Оліферов) та Гідромет-служба України (кер. M. Айзенберг). Виявлялися умови формування селів, їх розповсюдження, повторюваність. Складений кадастр - каталог сельових явищ, підготовлені середньомасштабні (1:200000) карти селевих басейнів. Детальні експедиційні роботи викрнані виробничими підрозділами Мінгео УРСР (куратор А. Оліферов). В півд.-зах., півд.-сх. та півдн. районах Криму, басейнах р. Черемош в Карпатах та р. Тиса Закарпатті проведені великомасштабні ( 1:25000) інженерно-геологічні зйомки. Стаціонарне вивчення сельових потоків розпочато в 1965 р. Утворені сельові стаціонари "Ворон" (Крим) та "Свидовець" (Карпати). Вивчалися геодинамічні процеси, що формують твердий стік (звітрювання, схиловий стік, рух полювію тощо). Для вивчення водної складаючої Гідрометслужба УРСР створила Кримську (Білогорськ) та Карпатську (Яремча) селестокові станції, а також - ряд водомірних постів на селенебезпечних річках півд.-сх. Криму. Теоретичні дослідження сельової проблеми велися в кількох напрямах. Методологічні дослідження включали розробку основ географічного селезнавства та моделі виникнення та походження сельових потоків. Потім виявлялися головні фактори сельоформування, встановлювалися закономірності розповсюдження та формування селей, розроблялися ланндшафшо-технічні протисельові системи. Комп'ютерні дослідження пов'язані s великим обсягом фактичного матеріалу, накопиченого під час 40-річних експедиційних та 30-річних стаціонарних та напівстаціонарних досліджень. Створена географічна інформаційна система (ГІС) "Селі України" для автоматичного збору, зберігання та надання інформації організації. Для організації ГІС, а також бази даних складена система керування "Діалог". По теоретичних проблемах селезнавства захищено декілька дисертацій.