Дисертацію присвячено розкриттю специфіки семантико-когнітивної та лінгвопрагматичної динаміки розгортання текстового концепту Споживання у французькому соціально-критичному романі другої половини ХХ ст. Встановлено, що, розгортаючись як мегаконцепт у кожному окремому творі Ж. Перека, Е. Тріоле, К. Рошфор, А. Труайя, на міжтекстовому рівні концепт Споживання набуває статусу концепту-константи.