Дисертацію присвячено комплексному зіставному аналізу лінгвокультурологічних особливостей російських і вірменських стійких компаративних одиниць. На основі розгляду різних підходів щодо трактування порівняльних зворотів (стійких компаративних одиниць, за термінологічною базою дисертації") здійснено теоретичне узагальнення понять, пов'язаних із визначенням логіко-гносеологічної та лінгвістичної природи мовної компарації, з'ясовано статус стійких компаративних одиниць щодо фразеологічної підсистеми мови та їх роль у відображенні національно-специфічної образної інформації. З урахуванням відмінностей граматичних систем російської та вірменської мов проаналізовано найважливіші структурно-семантичні особливості вираження порівняння у цих мовах. На основі ідеографічної класифікації здійснено аналіз особливостей семантичного наповнення різних груп стійких компаративних одиниць зіставлюваних мов, виявлено спільне та відмінне у системі властивих для них образів-еталонів компарації, показано кількісне співвідношення різних типів компаративних зворотів у кожній лінгвокультурі тощо. За результатами психолінгвістичного експерименту встановлено своєрідність асоціативно-смислових реакцій при утворенні компаративних зворотів представниками російської та вірменської мов.