Дисертація присвячена вивченню шляхів структурного та семантичного розвитку еліптичних іменників у сучасній німецькій мові. Під еліптичним іменником в роботі розуміється просте слово, що утворилося від композита шляхом елімінації означуваного та семантично збігається як мінімум з одним із лексико-семантичних варіантів твірного композита. Виділено марковані та немарковані еліптичні іменники. На семантичному рівні елімінація означуваного у субстантивних композитів призводить до розширення семантичної структури похідних еліптичних іменників, до виникнення полісемії та синонімії. Серед проаналізованих маркованих одиниць еліптичного походження є слова, які були утворені внаслідок скорочення означуваного композита на базі метафоричного і метонімічного перенесень найменувань. Домінуючий вид перенесень у маркованих еліпсів - метонімічний, а саме перенесення "матеріал - виріб із цього матеріалу". На структурному рівні еліптичні іменники утворюються від повноскладених і неповноскладених складних слів. Більшості проаналізованих еліптичних одиниць властива довжина в одну кореневу морфему без додавання форманта. Найменш продуктивними є триморфемні еліптичні утворення. У роботі здійснено семантичну класифікацію еліптичних іменників, яка проведена на основі поняттєвої (предметної) подібності/відмінності позначуваних ними предметів, явищ. У досліджуваному корпусі лексичних одиниць виділено 10 семантичних груп і 17 підгруп.