Досліджено філософсько-антропологічні ідеї Лесі Українки в плані реконструкції її концепції людського існування. Неоромантична антропологічна концепція української мислительки грунтується на увазі до особистості, її самодостатності, осмисленні та пошуку сенсів людського існування як духовної основи буття, духовно-ідеального начала, можливості існування відповідно до духовної сутності людини, прагненні до "повноти буття", вищих ідеалів життя, вершин духу, непідвладності сліпій долі та ін. Доведено, що філософські ідеї в творчості Лесі Українки постають цілісною концепцією людського буття. Детальне вивчення творчості Лесі Українки, а також основних етичних та естетичних цінностей кінця XIX - початку XX ст. привело до думки, що смислобуттєвою цінністю її філософського світогляду є феномен індивідуальної свободи, свободи творчості, моральної відповідальності людини, ідеї емансипації особистості. Розглянуто культурно-історичні передумови виникнення та розвитку філософських, етичних і релігійних поглядів Лесі Українки, досліджено причини звернення до Біблії, духовних традицій світової культури.