Дослідження висвітлює еволюцію візуально-пластичної мови традиційного художнього текстилю. Розглянуто зміни у сфері структурного та фактурного текстилю. Охарактеризовано процес розвитку українського гобелена в проекції внутрішньо жанрових змін художнього текстилю. Ознайомлено з історією української вишивки ХХ-ХХІ ст., її характеристикою щодо історико-етнографічних регіонів, описуються основні техніки шитва, розкриваються символіка рушників, їхнє значення у святах і обрядах. У статті розкриваються значення та поняття аплікації як виду декоративно-ужиткового мистецтва. Показується класифікація аплікації за змістом, видами, за технологією виготовлення та використанням різноманітних матеріалів. Розглядаються засоби виразності в аплікації. У дослідженні ознайомлено з мотивами орнаментів народної і сучасної вибійки та її технологією. Охарактеризовано головні трансформації фарбового оздоблення текстилю. Розглянуто історичні витоки розпису тканини у техніці "батик", розкрито загальновідомі й авторські технологічні аспекти й показано творчо-розвивальний вплив занять цим видом декоративно-прикладного мистецтва на особистість художника. У даній роботі досліджені можливості використання тканин, розписаних ручним способом у техніці батику, а також представлені нові альтернативні рішення використання батику, що є складовими при формуванні дизайну ресторанного інтер'єру. Розкрито умови виникнення та розвитку нових текстильних практик-мистецтва волокна, текстилю малих форм, об'ємних текстильних композицій тощо. В статті подано відомості про народних майстрів українського текстилю і доповнено численними ілюстраціями. Теоретична записка доповнена практичною роботою на тему: "Плин часу" формату 1м х 1м Ключові слова : ткацтво, вишивка, аплікація, розпис, вибійка, трансформація, силуетна композиція, стилізація форми, інтер'єр, тканинний розпис 3D, текстильні об'єкти, середовище, простір, текстильні матеріали, текстильні техніки, текстильні технології, текстиль малих форм, об'ємні текстильні композиції