У роботі досліджується творчий доробок того покоління письменників, які заявили про себе у 50-х роках у мистецькому дискурсі української діаспори США, філософський, історіософський дискурс їх поезії, її міфоритуальні форми, що визначають неомодерністський стиль письма митців Нью-Йоркської групи, їх новаторство у творенні поетичних жанрів, а також риси екзистенціалізму як філософсько-естетичної домінанти поетичних текстів. Новаторський характер лірики представників Нью-Йоркської групи знайшов вираження у ряді ознак: функціонально-естетичній трансформації традиційно-поетичних елементів, авангардній руйнації строфіки і римування, переосмисленні фольклорних джерел, домінуванні сюрреалістичних і символістських образів, руйнуванні гармонії людини і світу, трансформації міфопоетичних моделей, психологізації і філософізації поезії і т. д.. Ключові слова : авангардизм, герметизм, дискурс, екзистенціалізм, метафора, міф, неомодернізм, сюрреалізм.