В роботі розкриваються особливості професійного вигорання у лікарів як одного з проявів стресу, з яким вони стикаються у власній професійній діяльності. Професійний розвиток - складний процес, який має циклічний характер; людина не тільки вдосконалює свої знання, уміння і навички, розвиває професійні здібності, але може відчувати і негативний вплив цього процесу. Такий вплив призводить до появи різних деформацій і станів, які понижують не тільки професійні успіхи, але і негативно проявляються в "непрофесійному" житті Вказується, що синдром "вигорання" є найбільш характерним для представників комунікативних професій, у тому числі для всіх категорій медичних працівників. Тому у них потрібно формувати установку, що синдром "емоційного вигорання" - це наш психологічний захист. Виявлено гендерні відмінності у лікарів різних профілів щодо професійної деформації та зроблено порівняльний аналіз рівнів емоційного виснаження, деперсоналізації, та редукції особистісних досягнень у працівників медичної сфери.. Ключові слова : лікар, професійний розвиток, професійна діяльність, професійне вигорання, емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція особистісних досягнень.