|
Пелехата, О. П. Видовий склад та морфобіологічні параметри іхтіофауни природної водойми міста Хоросткова Гусятинщини [Текст] : дипломна робота / О. П. Пелехата ; ТНПУ ім. В. Гнатюка, хім.-біол. ф-т ; наук. кер. В. І. Кваша. – Тернопіль, 2010.
Вивчено видовий склад та морфометричні параметри тіла, гематологію, масу тіла та віково-статевий склад іхтіофауни природної водойми міста Хоросткова, а також еколого-гідрохімічну характеристику водойми.
Встановлено, що основними видами з ряду Щукоподібні - 1 (щука звичайна), ряду Коропоподібні - 2 (карась сріблястий, плітка, ряду Окунеподібні - 1 (окунь звичайний). Експериментально встановлено, що у більшості випадків співвідношення самців і самок у водоймі складає переважно 2:1, за винятком карася сріблястого 3:2 і плітки 1:3.
Встановлено, що серед іхтіофауни водойми найбільше дворічок (37,5%), найменше однорічок (27,2%), а відсоток особин, віком 3 - 4 роки складає 35,3%.
Аналізом встановлено, що найбільші значення рН у крові плітки та окуня звичайного (7,6), а найменші у щуки звичайної та карася сріблястого (7,5). Вміст гемоглобіну у крові найвищий у плітки (8,9 (р>0,05) г/%) та у окуня звичайного (8,8 (р>0,05) г/%). А найнижчий - у щуки звичайної (2,1 (р>0,05) млн./мм3) та карася сріблястого (8,5 (р>0,05) г/%).
Найбільші показники маси тіла, маси шлунково-кишкового тракту та його довжини має щука звичайна, у якої маса тіла становить 50,8±1,6 (р>0,05), довжина ШКТ - 46,1 (р>0,05) та маса ШКТ становить 4,3 (р>0,05). Найменші значення у окуня звичайного - маса тіла 12,25 (р>0,05), довжина ШКТ 17,9 - (р>0,05), маса ШКТ - 0,36 (р>0,05).
Ключові слова: іхтіофауна, гематологія, Хоростків, водойма, параметри тіла і ШКТ, гідрохімічний режим, абіотичні параметри.
|