Визначали активність ключових ферментів антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази (СОД) та каталази), рівень та редокс-індекс глутатіону, а також маркери прооксидантних процесів (утворення карбонільних похідних білків (КПБ), ТБК-активних продуктів та супероксид аніону (О2-)) у печінці та зябрах карася (Carassius auratus) з умовно чистої (З) та забрудненої (Б) водойм у три сезони. У риб групи Б ефективність антиоксидантного захисту в зябрах була вищою, а в печінці - нижчою, ніж у групі З. Активність Mn-СОД здебільшого узгоджується з вмістом О2-, а активність Cu,Zn-СОД у печінці негативно корелює із утворенням КПБ. Встановлено високу адаптивну реактивність карася до комплексного природного забруднення, що дозволяє використовувати його у якості біоіндикаторного організму, проте високу вразливість до оксидативного ураження у літній період. Згідно факторного і дискримінантного аналізів сезонна залежність показників риб домінувала над просторовою. Вплив несприятливих чинників викликає активацію антиоксидантного захисту у зябрах та його пригнічення у печінці риби. Ключові слова: карась, антиоксидантний захист, перекисне окиснення ліпідів, оксидативний стрес.