Дисертація присвячена проблемі становлення і розвитку громадських організацій України в роки суспільно-політичних та економічних трансформацій (1985–1996 рр.). У роботі комплексно проаналізовано етапи становлення неформальних організацій, причини і наслідки кризи одержавлених громадських організацій радянської доби, особливості правового унормування діяльності об'єднань громадян в роки перебудови та на етапі становлення української держави. Розкриваються основні форми й методи діяльності, узагальнюються здобутки громадських організацій у різних сферах. Чільну увагу приділено чотирьом найважливішим напрямам діяльності громадських організацій: політичному, соціально-економічному, соціальному, культурно-просвітницькому. Результати наукових розробок дають теоретичний і фактологічний матеріал для написання узагальнюючих праць з історії України та політології.