У дисертації проаналізовано стан проблеми формування у старшокласників професійного самовизначення в психолого-педагогічній теорії та виховній практиці, уточнено зміст поняття "готовність старшокласника до професійного самовизначення у процесі технологічної підготовки", визначено його структуру, критерії, показники та експериментально виявлено рівні їх сформованості в дітей старшого шкільного віку. Проведений аналіз проблеми формування ГСПС у процесі технологічної підготовки дав змогу обгрунтувати педагогічні умови, які спонукають старшокласника до уточнення майбутнього соціально-професійного статусу та розвитку, необхідних для ІТРП професійно важливих якостей. Такі умови передбачають організацію поетапної пізнавально-пошукової (забезпечення диференційованого ставлення до ІТРП та прийняття себе як суб'єкта обраної професії завдяки виконанню професіографічно-дослідницьких завдань), проектно-позиційної (підвищення когнітивної складності системи знань про себе та обрану майбутню професію за рахунок оволодіння змістом курсу профорієнтаційного спрямування "Професійне самовизначення у сфері інженерно-технічних і робітничих професій") та практично-результативної (формування в процесі професійних випробувань наполегливості, професійної мобільності та проектно-технологічних вмінь) профорієнтаційної діяльності старшокласників. Результати дослідження дозволили довести ефективність методики поетапного формування в старшокласників готовності до професійного самовизначення в процесі технологічної підготовки.