Дисертаційне дослідження присвячене теоретичному обґрунтуванні основних законів електродинаміки методами спеціальної теорії відносності й теоретичному та методичному обґрунтування методики навчання електродинаміки як релятивістської теорії у вищих педагогічних начальних закладах. Уперше показано, що закон Біо-Савара, закон Ампера, закон електромагнітної індукції, вираз для сили Лорентца та інші є наслідками принципу відносності, принципу суперпозиції і закону Кулона. Розроблена методична концепція вивчення законів і властивостей елект-ромагнітного поля постійних і квазістаціонарних струмів в контексті теорії відносності та з дотриманням принципів фундаментальності і наочності та компетентісного, дедуктивного, проблемного та заданного підходів до вивчення класичної електродинаміки. Експериментальне упровадження розробленої методики у практику навчання класичної електродинаміки студентів вищих педагогічних навчальних закладів позитивно вплинуло на мотиваційні, когнітивні, діяльнісні, особистісні та оцінно-рефлексивні характеристики якості підготовки майбутніх вчителів фізики.