У дисертації запропоновано комплексний підхід до вивчення засобів вираження деонтичної модальності в ранньоновоанглійській мові на матеріалі творів Шекспіра. Деонтична модальність розглядається як кваліфікаційна ознака висловлення в аспекті деонтичних модальних понять "дозволено", "заборонено", "обов'язково" і "прийнятно". Характеризація ситуації як дозволеної, забороненої, обов'язкової або прийнятної зумовлена існуванням деонтичної сили. У роботі виокремлено корпус засобів на позначення деонтичної семантики, які проаналізовані з урахуванням розрізнення двох компонентів деонтичної сили - волі та норми. Виявлено спільні та відмінні засоби вираження деонтичної модальності залежно від домінуючого компонента деонтичної сили. Визначено місце поняття "обов'язок" серед засобів маніфестації деонтичної семантики.