Дисертацію присвячено актуальній проблемі - формуванню готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників. Здійснено аналіз педагогічної теорії і практики особистісно-орієнтованого навчання, розглянуто специфіку особистісно-орієнтованої технології, конкретизовано та науково обґрунтовано поняття "готовність до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників"; на основі вивчення й аналізу наукової літератури, специфіки особистісно-орієнтованого навчання іноземної мови визначено зміст, структуру, критерії та рівні готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників; експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників; розроблено модель формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників.