Дисертація присвячена дослідженню українсько-італійських відносин у період їх становлення та досить інтенсивого розвитку. На основі широкої джерельної бази та наявності української й італійської історіографії здійснено системний аналіз основних напрямків та змісту цих відносин у політичній, економічній, гуманітарній та культурній сферах суспільного життя обох країн. Підкреслюється тяглість певних традицій українсько-італійських стосунків, пердусім, у культурі. Особлива увага приділяється специфіці формування іміджу незалежної України в Італії у засобах масової інформаці. Зосереджено увагу на динаміці відносин між Україною та Італією й відтворено найбільш вдалі кроки з обох сторін, які спрямовані на формування фундаментальних засад, та показана перспектива їхнього розвитку, з урахуванням як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників. З'ясовані причини, які зумовили нерівномірний розвиток відносин на першому та другому етапах історичного періоду, визначеного хронологічними рамками дисертаційного дослідже