У роботі йдеться про український християнсько-консервативний рух в Східній Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст. як важливу складову всеукраїнського національно-культурного, суспільно-політичного, господарсько-економічного поступу, формування загальнолюдських морально-етичних засад, піднесення рівня освіти, втілення у життя національних прагнень багатьох поколінь українців. Ідеї поміркованого християнського консерватизму знайшли своє відображення у протистоянні між народовцями й москвофілами, що свідчило про розмежування як народовського, так і москвофільського руху. Більшість народовців притримувалась опозиції до крайової й центральної влади, разом з тим були вороже настроєні до польських сил. Натомість помірковані християнські консерватори з середовища народовців, враховуючи впливи польських чинників, усвідомлювали залежність розв'язання українських питань від цього чинника, тому вони не провокували міжнаціонального загострення, а схилялись до мирних методів вирішення назрілих проблем. Ключові слова: український християнсько-консервативний рух, народовці, москвофіли, "нова ера", Східна Галичина.