Дисертацію присвячено теоретико-емпіричному дослідженню особистості як суб'єкту рекреаційно-туристичної активності. В роботі обґрунтовується значення рекреаційно-туристичної активності у житті особистості, визначається ії психотерапевтична спеціалізація. Визначено і конкретизовано дефініція поняття "суб'єкт рекреаційно-туристичної активності", його семантичні еквіваленти. Дисертаційне дослідження орієнтовано на виявлення психологічної специфіки життя особистості в рекреаційний період, на пошук детермінант вибору людиною рекреаційних стратегій, направлених на психологічне відновлення, підвищення соціально-психологічної компетентності за рахунок розширення діапазону рольової поведінки у відмінних від звичного життя умовах рекреаційної зони. Теоретично обґрунтовані й емпірично виявлені психологічні чинники, що детермінують специфіку рекреаційних стратегій особистості як суб'єкта рекреаційно-туристичної активності, пов'язані зі специфічними потребами людини, що актуалізуються в рекреаційний період.