У дисертації на основі широкого кола джерел і наукової літератури вперше здійснено узагальнююче дослідження специфіки, структури народного календаря, комплексу традиційних календарних вірувань та ритуалів східнороманського населення Буковини у процесі етнокультурних взаємин і контактів другої половини XIX - початку XXI ст. В центрі уваги автора Буковина як етнографічний ареал слов'янсько-романської мовної і культурної інтерференції, як унікальний фольклорний заповідник, де збереглося чимало архаїчних звичаїв та обрядів річного циклу. Картографування і типологізація фактичного матеріалу дозволили простежити територіальну диференціацію явищ традиційної календарної звичаєвості, визначити зони поширення локальних обрядових варіантів. На основі компаративного аналізу проведена порівняльна характеристика основних елементів календарної обрядовості східнороманського та українського населення у досліджуваному регіоні. Також простежено основні напрямки трансформації системи календарних свят, звичаїв та обрядів.