У дисертації визначено стан розробленості проблеми; узагальнено внесок педагогів досліджуваного періоду в шкільну природничу освіту. Визначено критерії, на основі яких обґрунтовано етапи розвитку шкільної природничої освіти: 1852-4861 рр. - відновлення викладання природознавства у навчальних закладах; 1861-1871 рр. - методичний та суспільний розвиток природничих дисциплін; 1871-1907 рр. - гальмування розвитку через державну політику; 1907-1917 рр. - актуалізація значення природничої освіти, покращення методики та націоналізації навчально-виховного процесу. Проаналізовано чинники, що вплинули на удосконалення навчально-виховного процесу; досліджено еволюцію змісту, методів, форм та засобів викладання природничих дисциплін.