У дисертації здійснено всебічний аналіз розвитку педагогічного реформізму в Чехословаччині в міжвоєнний період (1918 - 1938 рр.). З'ясовано і проаналізовано загальні передумови, джерела формування та теоретичні засади педагогічного реформізму, виокремлено та обґрунтовано основні етапи та тенденції розвитку педагогічно-реформаційних процесів у Чеських землях у XV - початку XX століть. Доведено, що нагромаджена педагогічна спадщина спричинила опосередкований вплив на рух чехословацького педагогічного реформізму у 1918 - 1938 рр. та стала підґрунтям для еволюції реформаторських ідей. Визначено, що педагогічний реформізм базувався передусім на філософських і реформаційно-освітянських поглядах Я. Коменського, ідеях першого президента Чехословаччини Т. Масарика, концептуальних наукових працях В. Пршигоди. Виявлено особливості становлення експериментальних шкіл, розкрито специфіку інноваційних підходів в умовах педагогічного реформаторства, узагальнено їх позитивний досвід та виявлено можливості його твор