Дисертація присвячена вивченню структурних та семантичних особливостей фінітних підрядних додаткових речень та їхніх функціонально-семантичних еквівалентів у мові давньоанглійського періоду. До основних маркерів складнопідрядного речення з підрядним додатковим належать семантика й аргументне оточення предиката головного речення. Встановлено, що VS-порядок слів у головних реченнях відзначається прямою залежністю від жанру твору, в якому він вживається. Для підрядних додаткових речень прозових і поетичних творів SOV-порядок слів є базовим. Виявлено, що у давньоанглійських прозових і поетичних творах рамкова структура v…V переважає у підрядних додаткових реченнях прозових джерел. Виділено три основні структурні типи складнопідрядних речень з підрядними додатковими: з однаковими суб'єктами головних і підрядних додаткових речень, з однаковими об'єктами головних речень і суб'єктами підрядних додаткових речень і з різними суб'єктами головних і підрядних додаткових речень при структурно відсутніх об'єктах у головних реченнях. Доведено, що функціонально-семантичними еквівалентами фінітних підрядних додаткових речень на глибинному рівні постають нефінітні форми - інфінітив і дієприкметник з їхніми аргументами, а також дієприкметникові, інфінітивні та неповні інфінітивні конструкції у синтаксичній функції комплемента.