У дисертації досліджено типологічну своєрідність художніх систем І. Франка й Е. Золя, окреслено їх національну самобутність та місце в конкретній національній літературі. Вивчення вказаної наукової проблеми дало можливість з'ясувати спільні ідейно-естетичні принципи, спорідненість творчого задуму митців і близькість окремих типологічних збігів формально-художніх пошуків. Простежено генезис художнього мислення митців. У роботі розширено уявлення про особливості типологічних зв'язків у творах; досліджено аспекти, що стосуються пошуків письменниками домінантних художніх засобів і прийомів, що поглиблюють і посилюють психологізм романних систем. Ґрунтовно досліджено гносеологічний, аксіологічний і філософсько-естетичний аспекти компаративного прочитання творів української та французької літератур; висвітлено домінанти індивідуальних художніх систем прозаїків у типологічних зв'язках; окреслено низку психологічних морально-етичних та інших проблем, порушених у романах обох письменників. Уперше розроблено певні принципи й методики порівняння та вивчення творів авторів як безперервного процесу художньої еволюції й оновлення.