У дисертації представлені теоретичне узагальнення і нове вирішення задачі формування готовності до встановлення тривалої та якісної ремісії при наркозалежності, розроблено прогностичний метод оцінки розпочатої ремісії. Аналіз стану психологічної готовності до встановлення тривалої та якісної ремісії при наркозалежності дозволив визначити його як динамічне інтегральне і структурно складне утворення, представлене комплексом кореляційно пов'язаних і взаємодіючих між собою психологічних і соціальних факторів, взаємне поєднання яких у кожен момент часу і визначає ступінь готовності до встановлення ремісії. Складено та апробовано психодіагностичний комплекс, що дозволяє кількісно і якісно вимірювати мотиватори, які детермінують досліджувану готовність, а також вказує напрямки для психокорекційної роботи з наркозалежними ота їх оточенням. Доведено, що стан тривалої ремісії, якісно відмінний від стану наркотизації, утворюється в результаті різного кількісного поєднання складаючих його психологічних і соціальних факторів.