Дисертаційне дослідження присвячене проблемі ступеневої підготовки майбутніх екологів. Здійснено узагальнюючий аналіз регуляторних актів і погоджувальних міжнародних документів з середини 90-х років XX ст. до теперішнього часу з питань забезпечення якості освіти та екологічної діяльності, ключові компетенції рамкових настанов Ради Європи, з огляду освіти розкрито економічну, соціальну, природоохоронну компоненти сталого розвитку суспільства, показано що глобальний аналіз якості і безпеки життя людей розглядається у просторі єдності складових - економічного, екологічного, соціально-інституційного вимірів у процесі формування екологічної свідомості і з ними узгоджуватися. Теоретично обгрунтовано зміст і структуру ступеневої підготовки майбут-ніх екологів, сформульовано його сутність, яка полягає у здобутті освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних ступенях вищої освіти і кваліфікацій, а саме молодшого спеціаліста - техніка-еколога, базової вищої освіти бакалавра-еколога, повної вищої освіти магістра-еколога, викладача вищого навчального закладу (за базовим напрямом), фахівців зі стандартизації, сертифікації та якос-ті, з управління природокористуванням (за специфічними напрямами) і держа-вного службовця (за напрямом державне управління). Розкрито вимоги впровадження міжнародних стандартів у сфері якості освіти та управління навколишнім середовищем. З'ясовано, що інноваційні технології навчання сприяють розвиткові твор-чої активності та самостійності студентів, що позитивно впливають на якість ступеневої підготовки екологів. Теоретично обгрунтовано сукупність педагогічних умов, що забезпечують реалізацію ступеневої підготовки екологів (забезпечення екологічної обізнаності і загально-екологічної складової підготовки всіх професійно зацікавлених, організація навчального процесу з нормативно-технічною регламентацією додокументообігу, відображення у процесі навчання соціально-екологічного замовлення для сталого розвитку, трансфер науково-дослідної і проектно-конструкторської діяльності у ступеневій підготовці студентів-екологів, наяв-ність сприятливого середовища інтеграції освіти, науки, інновацій, інформатизація для академічного навчання). Реалізація вказаних умов сприятиме ефекти-вному функціонуванню моделі ступеневої підготовки майбутніх екологів. Обгрунтовані критерії, що відповідали компонентам ступеневої підготовки оцінювались за трьома рівнями: достатнім, конструктивно покращеним, прогресивно-раціональним. Отже, експериментальні дані підтвердили ефективність розробленої моделі, а запропоновані критерії позитивно вплинули на ступеневу підготовку майбутніх екологів.