Дисертаційна робота є теоретично-експериментальним дослідженням проблеми формування толерантності особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій. У дослідженні з'ясовано сутність поняття "толерантність" крізь призму біологічного, лінгвістичного, філософського, політичного, етичного, психологічного, педагогічного підходів. Визначено структуру, критерії та рівні сформованості толерантності. Представлено модель формування толерантності працівників МНС. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування толерантності особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій, а саме: спрямованість соціально-гуманітарної роботи на розвиток толерантності як особистісно-професійної якості працівників органів цивільного захисту; забезпечення активної толерантної діалогічної взаємодії між членами підрозділів МНС; створення толерантного виховного середовища. Розроблено та експериментально апробовано методику реалізації педагогічних умов формування толерантності особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій, що охоплює компоненти методів та організаційних форм виховної роботи: бесіди, лекції, тренінгові заняття, аналіз проблемних ситуацій, ділові, комунікативні ігри, вправи, а також активні форми творчої взаємодії з командирами підрозділів з надзвичайних ситуацій. Ключові слова: толерантність, підрозділи з надзвичайних ситуацій, формування толерантності, педагогічні умови формування толерантності, толерантне виховне середовище.