Дисертацію присвячено дослідженню лінгвостилістичних особливостей українських перекладів Біблії у XX ст. Аналіз проведено на матеріалі українськомовних перекладів Святого Письма (Новий Завіт) І. Огієнка та І. Хоменка з урахуванням основних напрямів розвитку словникового складу (синонімічні й антонімічні лексеми, біблійні фраземи) та стилістичних можливостей української літературної мови XX ст.; визначено зв'язок Біблії з правописною системою української мови, проаналізовано специфіку конфесійного стилю на тлі перекладів Святого Письма І. Огієнка та І. Хоменка. У роботі виокремлено синонімічні й антонімічні пари іменників і дієслів, які переважно функціонують в одній строфі чи в одному реченні, як центральні лексеми вираження біблійної думки, що увиразнюють й естетизують зміст Святого Письма. Проаналізовано найвідоміші біблійні фразеолоіічні одиниці. Досліджено тропіку українськомовних текстів Біблії XX ст. та визначено стилістичну й естетичну функції кожного тропа у співвідносних контекстах Святого Письма.