На суворих кам'янистих берегах бухти, названої іменем Прончищевої (Тетяни Федорівни), у час, коли полярна ніч іще не склала свої чорнозоряні крила, з'являється диво - самотня квітка. Може, для того й розпускається ця кришталева сиверсія, щоб підтримати самотніх, заблудлих, знедолених, утомлених... Її називають таймирською трояндою!..