У дисертаційному дослідженні порушено проблему емоційно-комунікативних особливостей атрактивності та виявлення шляхів їх психологічної корекції у дівчат старшого юнацького віку. Атрактивність вперше розглядається як інтегральна властивість особистості, що виявляється у здатності викликати позитивне емоційне ставлення, інтерес, симпатію та довіру в оточуючих людей У ході дослідження експліковано та описано симптомокомплекс характеристик атрактивності, в яких, наряду з іншими, провідними виступають емоційно-комунікативні (зовнішня привабливість, оптимістичність, експресивність, впевненість у собі, доброзичливість, відкритість, комунікабельність, щирість, культурність та ін.). Розкрито чинники, що сприяють і перешкоджають розвитку атрактивності та виявлені певні її види та рівні її самооцінки. В емпіричному дослідженні встановлені зовнішні та внутрішні фактори специфіки атрактивності (фемінність, андрогінність, екстравертованість, агресивність, емоційна лабільність, експресивність, емпатичність, товариськість, відкритість, самооцінка атрактивності та ін.). Розроблено та апробовано систему психокорекції, яка спрямована на розвиток емоційно-комунікативних особливостей атрактивності й позитивної "Я-концепції". Експериментально доведено, що впровадження запропонованої програми сприяє значному підвищенню самооцінок учасниць за більшістю виявлених характеристик симптомокомплексу атрактивності.