Дипломна робота спрямована на дослідження явища парадоксу у літературній творчості Б. Шоу та О. Вайльда. Основними завданнями дослідження, що потребуюють вирішення являються історія виникнення та генезис феномену парадоксу, театру парадоксу та застосування даного явища у драматичних творах відомих англійських письменників. Особливістю даної роботи є спроба порівняти парадокси Б. Шоу та О. Вайльда. Результати дослідження показали, що парадокси Б. Шоу не мають нічого спільного з парадоксами О. Вайльда - дотепною грою слів. Розбивши парадокси на теми та проаналізувавши їх, ватро стверджувати, що Оскар Вайльд - дуже цікава, далеко не одностороння особистість, яка відрізняється, перш за все, своєю оригінальністю. Гостро реагуючи на протиріччя навколишньої дійсності, Вайльд постає то сентиментальним циніком, то аморальним моралістом, то мрійливим скептиком. Він закликає бачити смішне у сумному і відчувати трагічний відтінок у комедії. Парадокси Б. Шоу спрямовані проти лицемірства та лицемірства буржуазної моралі, вони допомагають зрозуміти протиріччя між видимістю і суттю явища, розкривають соціальні суперечності, безглуздість традиційних уявлень. Шоу протиставляє думці, що склалася свої парадоксальні, але тверезі судження, допомагаючи тим самим орієнтуватися в навколишньому світі. Ключові слова : парадокс, парадоксальність, "театр парадоксу", сатира, критика, моральність, "театр абсурду", викривальне мистецтво, гумор, стиль атора.