Дане дослідження спрямоване на збагачення лексикології як науки знаннями про особливості процесів функціонування явища паронімії в мовній системі та стилістичного прийому - парономазії в усному та писемному мовленні, зокрема в прислів'ях. Метою дослідження є визначення критерію формального і семантичного розмежування паронімів; їх взаємодія з іншими лексико-семантичними категоріями мови (омонімія, синонімія, антонімія), визначення місця паронімів в лексичній системі мови; використання парономазії у прислів'ях, вивчення і аналіз процесів утворення паронімічних пар. Об'єктом дослідження є неоднозначність явища паронімії та її вплив на процес спілкування. Предметом дослідження є специфіка вживання паронімів в сучасній французькій мові. Ключові слова : паронім, паронімічна атракція, парономазія, система мови, мовна норма, мовна свідомість, народна етимологія, прислів'я, паремія, пареміологічний дискурс, етимон.