Магістерська робота присвячена комплексному дослідженню безеквівалентної лексики німецької мови. У роботі розглянуто погляди лінгвістів щодо розмежування понять "безеквівалентна лексика", "реалія", "лакуна". На основі зіставлення текстів романів Е. М. Ремарка та їх україномовних варіантів охарактеризовано розряди власних назв, використані письменником у романах, та розкрито особливості передачі цих іменувань у перекладі. Досліджено основні способи відтворення сематико-стилістичних функцій слів-реалій та визначено роль безеквівалентної лексики як сильної позиції у тексті художнього твору. Наведено тематичну класифікацію німецькомовних слів-реалій із врахуванням місцевого та часового поділів, особливостей їх структури та перекладу. Ключові слова : антропонім, безеквівалентна лексика, ергонім, ідеонім, лакуна, переклад, реалія, топонім.