Дисертація присвячується проблемам художнього перекладу, зокрема вона є комплексним дослідженням відтворення стилістичних засобів у перекладі художньої дитячої літератури трьома мовами: німецькою, українською та російською. Визначено специфічні риси дитячої літератури та особливості ї цільової аудиторії, які повинні враховуватись для досягнення адекватного перекладу. Розроблено критерії якісного перекладу творів, призначених для дітей. Пропонується на етапі доперекладацького аналізу виділяти домінантні риси індивідуального авторського стилю та відтворювати їх у перекладі з позицій функціонального підходу. Стилістичні засоби, виділені як домінантні, поділяються на дві групи: такі, що підлягають прагматичній адаптації і такі, що не підлягають. Визначається роль прагматичної адаптації як обов'язкового для використання інструмента перекладу дитячої літературию Аналізуються та порівнюються тактики відтворення таких стилістичних засобів як омоніми, засоби створення колориту, метафори, порівняння та фразеологічні одиниці як основні носії образності твору, засоби створення експресивності, у т. ч. стилістично маркована лексика у виконанні чотирьох перекладачів, у результаті чого пропонуються рекомендації щодо вибору оптимальних стратегій і тактик перекладу дитячої літератури.