У дисертації запропоновано синергетичний підхід до встановлення закономірностей системно-структурної організації та розвитку словотвору сучасної англійської мови. Дослідження зосереджено на виявленні механізмів саморегуляції й самоорганізації словотвірної системи, які дозволяють їй, зберігаючи свою відносну стабільність, розвиватися. У роботі доведено релевантність базових ідей і принципів синергетики для дослідження вербокреативних процесів у сучасній англійській мові. Шляхом екстраполяції параметрів фрактальності на вивчення принципів структурної організації словотвірної системи виявлено механізми її розвитку й самодобудовування на мікро- та макрорівнях. Особливу увагу приділено функціональній трансорієнтації лінгвальних одиниць, що зумовлює збагачення арсеналу словотворчих засобів і вдосконалення способів та механізмів вербокреації. Афіксалізація лексем і фрагментів слів, інтеграція синтаксичних конструкцій та лексикалізація морфем визначаються як механізми міжрівневої трансорієнтації. Встановлено й механізми внутрішньорівневої трансорієнтації мовних одиниць, до яких віднесено конверсію та семантичну деривацію.