Розглянуто зарубіжний досвід розвитку освітніх систем в контексті інтеграційних процесів загалом та становлення соціального партнерства у системі освіти зокрема. Проаналізовано складне завдання - забезпечити зростаючі потреби економіки, зумовлені розвитком виробництва високих технологій, європейських і глобальних інтеграцій та конкуренції, яке загострило необхідність побудови нової парадигми освіти протягом усього життя за допомогою соціальних партнерів. З'ясовано, що процес модернізації освітніх систем на засадах неперервності є складним і багатовимірним. У цьому контексті соціальне партнерство розглядається як засіб вирішення суперечностей між освітою та ринком праці, як механізм розвитку та адекватного функціонування системи освіти.