Дисертацію присвячено вивченню вербалізації концепту простору в дискурсі авторів перших фантастичних романів кінця XIX - першої половини XX сторіччя В. Винниченка ("Сонячна машина"), Г. Уеллса ("Машина часу"), В. Обручева ("Плутонія"), Ж. Верна ("П'ять тижнів на повітряній кулі"). Представлено сучасну лінгвістичну інтерпретацію концепту й художнього дискурсу. Схарактеризовано категорію простору в парадигмі наукових знань і розглянуто як об'єкт лінгвістичних студій. Запропоновано методику аналізу концепту простору за текстовими асоціативно-смисловими полями, що дає змогу дослідити реалізацію просторової семантики й окремі аспекти сприйняття простору в мовній свідомості авторів як представників культур свого часу. Досліджено експліцитне й імпліцитне вираження концепту в системі його вербалізаторів. Простір розглянуто як частина загальної моделі світу, як створене художніми засобами навколишнє середовище, репрезентоване в макроструктурі концепту, сформованій класифікаційними й диференційними ознаками, ранжованими за інформаційним, образним та інтерпретаційним змістами. Кількісний аналіз польової організації концепту дозволяє схарактеризувати спільні й відмінні риси простору як комплексного уявлення фрагмента світу в сприйнятті представниками різних мовних культур. Ключові слова: когнітивна лінгвістика, концептуальна картина світу, мовна картина світу, концепт, художній дискурс, фантастика, просторова семантика, семантико-когнітивний підхід, класифікаційні й диференційні ознаки.