Реферована дисертація присвячена функціональному опису невихідного тексту як інструмента регуляції, функція якого полягає в реалізації регулятеми вихідного тексту, та застосуванні його до опису текстів-перекладів і текстів-переказів. Зростання ролі невихідних текстів у сучасному інформаційному суспільстві потребує лінгвістично обумовлених принципів їх створення та розробки механізму встановлення їх адекватності вихідним текстам. Лінгвістичний функціоналізм як один із провідних .напрямів сучасної лінгвістики зорієнтований на опис того, як будова мова обумовлюється здійсненням соціально значущої ролі (впливати на поняттєві зони мовної картини світи реципієнта), завдяки чому дозволяє вирішити низку актуальних лінгвістичних завдань і запропонувати нову модель мовної системи. Функціональний опис невихідних текстів передбачає визначення основних диференційних ознак і критеріїв текстів цього типу та моделювання процесу їх створення, спираючись на функціональне бачення тексту як інструмента впливу на свідомість реципієнтів, структура якого ізоморфна структурі всіх інструментів у світі людини (виділяються дві підсистеми - підсистема безпосереднього впливу та підсистема, яка забезпечує можливість впливу). У Досліджені виявлено, що основним критерієм, якому невихідні тексти повинні відповідати, є критерій адекватності. На конкретному текстовому матеріалі (тексти-переклади і тексти-перекази) продемонстровано механізм встановлення відношень адекватності невихідних текстів.