Дисертацію присвячено проблемам дослідження основних принципів функціонування просодичних засобів вираження значень епістемічної модальності при взаємодії з іншими комунікативними одиницями науково-популярного дискурсу в англійській та українській мовах. Виявлено та систематизовано основні просодичні характеристики, що зумовлюють диференціацію різних значень епістемічної модальності на перцептивному і акустичному рівнях (гучність, тривалість, мелодика, ритм). Особлива увага приділяється опису механізму взаємодії релевантних ознак просодії при одночасній передачі декількох модальних значень в одній синтагмі; особливостям кореляції і взаємокомпенсації акустичних параметрів при виконанні інтонацією, поряд з модальною функцією, низки немодальних функцій (таких, як членування на синтагми, актуальне членування, комунікативна функція тощо); встановлено загальні закономірності і специфічні особливості просодичного оформлення епістемічної модальності в двох мовах, що зіставляються, та інтерпретація одержаних результатів з урахуванням історично сформованої структури англійської та української мов.