У дисертації здійснено системний зіставний аналіз екзистенціалів війни в українській та німецькій літературах про Другу світову війну. Спираючись на праці Н.Аббаньяно, М.Бердяєва, М.Гайдеґґера, А.Камю, С.К'єркегора, Ґ.Марселя, Ф.Ніцше, Ж.-П.Сартра, Х.Ортеги-і-Гассета, К.Ясперса та ін., що становлять теоретико-методологічну базу дослідження, актуалізовано вплив філософії існування на розвиток обох національних літератур. На основі різножанрових прозових творів І.Багряного, О.Гай-Головка, У.Самчука, Г.Бьолля та Е.М.Ремарка виявлено типологічні спільності та відмінності у художньому відтворенні буття людини під час війни, що у площині тексту реалізується у формі екзистенційних мотивів (екзистенціалів). У роботі досліджується їхній зв'язок із наднаціональними загальнолюдськими цінностями, складним та багаторівневим часопросторовим моделюванням, архетипними образами, релігійно-єкзистенційними вимірами духовності, міжтекстовою взаємодією, біблійними маркерами, імагологічною антиномією Свого та Чужого, місцем національного у міжнаціональному конфлікті та домінуючим станом відчуженості. Висвітлено поетикальні парадигми та національно-мистецькі особливості зіставлюваних творів у їх європейському культурному контексті. Ключові слова: екзистенціал, екзистенціалізм, екзистенційні мотиви, типологія, хронотоп, архетипи, імагологія, відчуження. o