У дисертації здійснено системний зіставний аналіз екзистенціалів війни в українській та німецькій літературах про Другу світову війну. Спираючись на праці Н. Аббаньяно, М. Бердяєва, М. Гайдеґґера, А.Камю, С. К’єркегора, Ґ. Марселя, Ф. Ніцше, Ж.-П. Сартра, Х. Ортеги-і-Гассета, К. Ясперса та ін., що становлять теоретико-методологічну базу дослідження, актуалізовано вплив філософії існування на розвиток обох національних літератур. На основі різножанрових прозових творів І. Багряного, О. Гай-Головка, У. Самчука, Г. Бьолля та Е. М. Ремарка виявлено типологічні спільності та відмінності у художньому відтворенні буття людини під час війни, що у площині тексту реалізується у формі екзистенційних мотивів (екзистенціалів). У роботі досліджується їхній зв'язок із наднаціональними загальнолюдськими цінностями, складним та багаторівневим часопросторовим моделюванням, архетипними образами, релігійно-екзистенційними вимірами духовності, міжтекстовою взаємодією, біблійними маркерами, імагологічною антиномією Свого та Чужого, місцем національного у міжнаціональному конфлікті та домінуючим станом відчуженості. Висвітлено поетикальні парадигми та національно-мистецькі особливості зіставлюваних творів у їх європейському культурному контексті.