У дисертації представлено комплексне дослідження особливостей переосмислення традиційних образів, сюжетів та мотивів у прозових творах В. Ґолдінга. Розглянуто закономірності якісного переосмислення традиційної семантики та аксіологічних домінант легендарно-міфологічного матеріалу у романах автора. Виявлено, що функціонування традиційних сюжетів, образів та мотивів у творчій спадщині В. Ґолдінга має наступні характеристики: направленість на внутрішній світ особистості, деканонізація утверджених норм та морально-естетичних директив, зміна етичних орієнтирів, драматизація давніх колізій та психологізація загальновідомих образів. Вивчення закономірностей функціонування традиційного сюжетно-образного матеріалу у літературі XX ст. на матеріалі творчості В. Ґолдінга показує, що легендарно-міфологічні структури зберігають свою потенційну актуальність упродовж століть, до них постійно звертаються для осмислення як загальнолюдського так і конкретного національно-історичного. Проблема переакцентуації (перекодування, переосмислення) тексту завжди була вагомою, а у другій половині XX ст. з глобальним поширенням процесу неоміфологізму в літературі вона набула особливого звучання. Результати дослідження показали, що саме через метафоричність та символічність романів Ґолдінга пошук джерел, дійсно, може бути нескінченним. Це дозволяє співвідносити їх зміст з широким культурним контекстом. При цьому в основі численних і, на перший погляд, еклектичних зіставлень романів Ґолдінга з різними джерелами виявляється певна система. Згадані у дисертації літературні твори-зразки відносяться до різних історичних епох, кожна з яких давала свою відповідь на питання, до яких повертається англійський прозаїк: які шляхи етичного порятунку людини, його самовизначення у світі, що складає основу етики і цивілізованості особистості. Ключові слова: традиція, інтергекст, міф, традиційні образи та сюжети.