Дисертація присвячена дослідженню змісту та структури концепту ГРІХ, вербалізованого засобами англійської мови, та їх діахронічного варіювання в англомовному світському дискурсі ХІV-ХХІ ст. ГРІХ визначено як лінгвокультурний релігійно-етичний соціорегулятивний концепт. Семантичні зв'язки лексем-найменувань ГРІХА, об'єднаних семою 'порушення', структурують лексико-семантичне поле з двома мікрополями 'порушення моральне/Божественного закону', що організують семантичний простір його номінацій у вигляді мережі концептів, профільованих у концептуальних доменах РЕЛІГІЙНЕ та СВІТСЬКЕ. Когнітивні метафори ГРІХА утворені корелятами поняттєвих груп "Фізичний об'єкт", "Людина", "Тварина", "Рослина". Репрезентантами ГРІХА у метоніміях є ДИЯВОЛ, ЖІНКА, ОЗНАКА, КОЛІР та їх експлікації, умотивовані християнськими символами. У діахронії найсуттєвіше змінюється оцінна складова ГРІХА з негативної до нейтральної й позитивної.