Дисертація присвячена дослідженню дискурсу еміграційного письменства - малій прозі представників Мистецького українського руху (МУРу), зокрема комплексному аналізу її поетики крізь призму жанрово-стильових модифікацій в аспекті рецептивної естетики. На матеріалі зразків малої прози 40-60-х рр. XX ст. письменників-мурівців П. Бался, А. Гака, Ф. Дудка, Юрія Клена, І. Костецького, В. Кримського, С. Парфанович, В. Петрова (Домонтовнча), В. Русальського, а також програмових виступів теоретиків критичного доробку МУРу виявлені закономірності сстстнчно-емоційного освоєння дійсності та описані етологічно-моральні константи метатсксту малої прози письменників МУРу. У роботі розроблений відповідний до теми дослідження термінологічний та методологічний апарат, описаний теоретичний дискурс малої прози, здійснено огляд критичних джерел з означеної проблематики, з'ясовані питання жанророзподільчих та жанровизначальних чинників, взаємозв'язку модусів традиції і новаторства у новелістиці мурівців, визначені домінантні риси поетики їх малої прози, реалізації жанромодифікуючнх чинників. У дисертації під кутом зору виявлення метафізичних аспектів малої прози письменників МУРу здійснено аналіз світоглядних установок, що дозволяє розкрити у досліджуваних зразках новелістики ряд екзистенціачів, розглянути нові способи осмислення буття митцем у ситуації вимушеного розриву з батьківщиною, у посткризовій атмосфері повоєнної Європи. Результатом аналізу новел та оповідань письменників МУРу в жанрово-стильовому аспекті диференційовано такі різновиди малої прози в українській новелістиці 40-х-60-х рр. XX ст.: новела-прнтча, безфабульна новела, готична новела, неореалістичне оповідання, психологічна новела, лірико-псіїхологічне оповідання, гротесково-іронічна новела, історнко-пригодннцька новела, документально-белетристичне оповідання. Окрему жанрово-стильову групу в системі малої прози письменників МУРу становлять твори для дітей.